Атрибути

Атрибут — це метадані, застосовані до деякого модуля, крейту або елемента. Ці метадані можна використовувати для/для:

• умовної компіляції коду
• задання назви крейту, версії та типу (бінарний або бібліотека)
• вимкнення лінтів (попереджень)
• увімкнення можливостей компілятора (макроси, глобальні імпорти тощо)
• прив’язування до зовнішньої бібліотеки
• позначення функцій як модульних тестів
• позначення функцій, які будуть частиною бенчмарку
• макросів, схожих на атрибути

Атрибути мають вигляд #[outer_attribute] або #![inner_attribute], а різниця між ними полягає в тому, де вони застосовуються.

• #[outer_attribute] застосовується до елемента, що безпосередньо йде після нього. Деякі приклади елементів: функція, оголошення модуля, константа, структура, перелік. Ось приклад, де атрибут #[derive(Debug)] застосовується до структури Rectangle:

  #![allow(unused)]
  fn main() {
  #[derive(Debug)]
  struct Rectangle {
      width: u32,
      height: u32,
  }
  }

• #![inner_attribute] застосовується до зовнішнього елемента (зазвичай модуля або крейту). Іншими словами, цей атрибут інтерпретується як такий, що застосовується до всієї області видимості, у якій він розміщений. Ось приклад, де #![allow(unused_variables)] застосовується до всього крейту (якщо розміщено в main.rs):

  #![allow(unused_variables)]
  
  fn main() {
      let x = 3; // This would normally warn about an unused variable.
  }

Атрибути можуть приймати аргументи з різним синтаксисом:

• #[attribute = "value"]
• #[attribute(key = "value")]
• #[attribute(value)]

Атрибути можуть мати кілька значень і також можуть бути розбиті на кілька рядків:

#[attribute(value, value2)]


#[attribute(value, value2, value3,
            value4, value5)]